Пищухи

Пищухи — це далекі родичі зайців та кроликів хоча зовні більше схожі на хом’яків. Назву свою отримали завдяки характерному тонкому писку, який добре чути, коли тварина  стрибає. Живуть пищухи в горах, місцями в степах і навіть пустелях Євразії та Північної Америки. А один з видів (північна пищуха)  полюбляє  навіть арктичні узбережжя.

   Розміри пищух не перевищують 25 см в довжину, а вага — 250 грам. Живуть колоніями. У таких колоніях можуть проживати сотні, а іноді і тисячі тварин. Притулком пищухам служать нори та порожнечі між камінням.

   Російська назва пищух, сіноставки, дуже точно характеризує цих тварин. Пищухи заготовлюють на зиму їжу: зубами спритно зрізають траву, висушують і споруджують стіжки сіна, які складають в захищені від негоди місця. На зиму пищухи в сплячку не впадають, живуть у своїх норах до настання весни, харчуючись чудовим сіном.

   Інтенсивність розмноження пищух залежить від декількох факторів і в першу чергу від кліматичного поясу та наявності їжі. Залежно від цих чинників самка пищухи може народжувати від 1 до 3 разів за рік, кожен послід при цьому налічує від 1 до 13 малюків. Пищухами не проти поласувати багато хижаків — сови, орли, соболь, лисиця, гюрза і навіть ведмідь.

  Шкіра пищухи тонка і нетривка, тому в плані полювання інтересу для людини не представляє. Сільгоспугіддям загрози пищуха також не представляє, тому що селиться в глухих і необжитих місцях. Як наслідок, загрози для зникнення або скорочення популяції пищуха поки немає.

   І зовсім коротке відео для кращого уявлення пищухи

   Пам‘ятайте, тварини — творіння Божі!