Фокстер’єр

    Фокстер’єр — це мисливська норна собака, сама назва говорить про це (fox — в перекладі з англійської «лисиця»). Його історія сягає в далеке минуле. Ще в першому столітті до нашої ери про собаку, яка переслідує дичину в норах, згадували римські завойовники. Але офіційно порода визнана лише в 1570 році, коли її описав Джон Кеус.

   На сьогоднішній день розрізняється 2 підвиди фокстер’єра — гладкошерстий та жорсткошерстий. Тривалий час більш поширеним залишався гладкошерстий фокстер’єр, так як він менш забруднювався під час переслідування звіра в норі, а також вимагав меншого догляду в порівнянні з жорсткошерстим фокстер’єром. Але останнім часом тенденція змінилася і більшою популярністю на сьогоднішній день відзначається саме жорсткошерстий фокстер’єр.

   Ця собака хоч і вимагає більшого догляду, зокрема триммінгу, але зате виглядає набагато елегантніше. Жорсткошерстого фокстер’єра часто тримають не тільки і не стільки як мисливську собаку, а як декоративного друга.

   Ці собаки володіють сміливістю, яка межує зі скаженістю. Фокстер’єри, вага яких рідко перевищує 8 кг (стандарт кобеля  жорсткошерстого фокстер’єра — 8.25 кг), можуть атакувати звіра, який у багато разів перевищує його як за масою, так і за розмірами. Окрім роботи в норі, фокстер’єр може обгавкувати білку, а також розшукати та принести мисливцеві підстрілену пернату дичину, наприклад, качку або перепела.

   Але не тільки як мисливська собака славиться фокстер’єр — він завжди улюбленець дітей, з величезним задоволенням з ними грає і «сходить з розуму», та й діти завжди від нього в захваті. Часто цю тварину порівнюють з ртуттю та й не дарма — собака і хвилини не може сидіти спокійно, вона постійно в русі. Це в свою чергу покладає на господаря фокстер’єра обов’язок постійно і багато вигулювати собаку.

   Коли ви будете вибирати цуценя фокстер’єра, подивіться йому в очі, і ви не помилитеся.

   Перша здобич, перша радість фокстер’єра

Пам’ятайте, тварини — творіння Божі!